Повний список учасників та їх стислі творчі резюме

09 вересня 2019 09:10  71   0

Повний список учасників та їх стислі творчі резюме


Вільні художники:

Володимир БЕЛОКОНЬ, (Донецьк – Київ), скульптор-авангардист.

Олександр ГРЕБЕНЮК
, (Донецьк – Харків – Київ), мураліст, графік, художник.

Леонтій КОСТУР
, скульптор-керамист, (Шаргород − Луганськ − Одеса − Красноярск − Лєнінград − Вєлікій Новгород − Суми). Народився в с.Текелівка Шаргородського району Вінницької області в сім’ї колгоспника-тесляра Теофана Саввича Костура 16 червня 1947 р. Вчився в Текелівській початковій школі та Лозівській середній школі і поступив в Луганське художнє училище, звідки був відрахований з III курсу. Працював на різних роботах, жив у Вілковому Одеської області, Шало Красноярського краю, у Красноярску.

Працював у театрі, за рекомендацією художника Ставцевої вступив у ЛГІТМіК, через рік був скорочений за політичними мотивами, проживав у Вєліком Новгороді в Юр’євому монастирі, оженився на Ігнатьєвій Наталії Григоровні, бібліотекарю за фахом. Переїхав у Кіріші Ленінградської області, организував об’єднання кірішскіх художників, після розлучення в м. Суми займався бізнесом. Повернувся до образотворчого мистецтва, створив свій персональний напрямок «костуризм». Мав персональні виставки в Сумському обласному художньому музеї, Сумській міській галереї, Харківському художньому музеї, бібліотеці Банківської академії, Національному художньому музеї України, Національному заповіднику «Софія Київська».

Олександр МІКУШЕВ
, (Кизил − Київ), живописець. Народився в родині геологів у 1957 р.і в географічному центрі Азії − місті Кизил (Тувинська АО). По закінченню практики його мати повертається з ним додому в Київ, де віні живе вже 60 років. Справжньою школою стала служба в Радянській Армії, де під керівництвом товариша, який закінчив художній технікум, він навчався секретам роботи художника-оформлювача. Після армії працював оформлювачем у різних місцях. Останнє місце роботи в СРСР − «Укрпобутреклама».

У 1989 р. працював над оформленням кафе «Вільнюс» у Славутичі. За радянських часів виробив понад 100 обкладинок для самвидаву. З 1991 р. вирішив весь свій час присвятити живопису. Перша персональна виставка відбулася в 1992 р. в Києві, в Українському домі. Третя персональна виставка «Листівки з дому» проходила в грудні 1997 р. в Славутичі. Загалом має чотири персональні виставки та більше 30 колективних. З тисячі робіт зберіг у себе близько півтори сотні, інші роз'їхалися по світу. Любов до книг привела в 2008 р. в «Київську спілку художників книги». Остання участь у міжнародному арт-проекті закінчилася врученням сертифікату Art Professional.

Юрій РАСІН
, (Харків − Донецьк − Ялта − Славутич), живописець. Народився в 1954 році в родині військовослужбовця. З 1964 р. жив у місті Ялта. У 1970 р. закінчив Ялтинську дитячу художню школу. У 1971−1977 роках навчався в Донецькому медичному інституті (ДонМУ). Базова освіта − вища медична, лікар-гігієніст-епідеміолог. З 1978 р. брав активну участь у виставковій діяльності. Позиціонує себе як художник-сюрреаліст. Типовий «художник другої половини», тобто після виходу на пенсію. Серед знайомих і друзів отримав прізвисько «Три в одному», тому що працює як в жанрі сюрреалізму, так і реалістичного пейзажу, і навіть в абстракціонізмі. У 2013 році обгрунтував художній напрямок живопису, який назвав «семантичний сюрреалізм». Рустем

СКИБІН, (Самарканд − Сімферополь − Київ), кримськотатарський кераміст.

Оксана ЧЕПЕЛИК
, (Київ), мультидисциплінарна мисткиня, в 1978−1984 роках вчилася в Києві, в 1986−1988 − в Москві, в 1995 − в CIES у Парижі, в 1998 − в Амстердамському Університеті, в 2003−2004 роках − в UCLA, США. РезиденціЇ: 1996 − CREDAC, Париж, 1998 − Бенфф-центр, Канада, 2000−2002 − Баухауз, Дессау, Німеччина, 2001 − ARTELEKU, Сан-Себаст’ян, Іспанія, FACT, Ліверпуль, Великобританія, 2015 − DEAC, Будва, Чорногорія, 2018 − Шаулонг, Тайнан, Кванду-музей, Тайбей, Тайвань.

У 1992−2007 роках вона отримувала гранти у Франції, Німеччині, Іспанії, США, Канаді, Великобританії, Швеції, Чорногорії, Тайвані. Роботи демонструвалися в музеях і на виставках: у 1998-му − в MOMA, Нью-Йорк, у 1999-му − в ARTFAIR, Стокгольм, Швеція, а також у Музеї сучасного мистецтва, Загреб, Хорватія, у 2000-му − в Німецькому історичному музеї (Берлін) і в ISEA (Франція, Париж), у 2001-му − в Мюнхені (Німеччина) і в Музеї історії мистецтв (Австрія, Відень), у 2002-му − в SEAFair, Музеї сучасного мистецтва (Македонія, Скоп’є), у 2003, 2007, 2011 роках − у Музеї юрських технологій (США, Лос-Анджелес), у 2008-му − в «Цифровій медіа-Валенсія» (Іспанія, VII цифровий арт-салон), у MACZUL Музеї сучасного мистецтва delZulia (Венесуела, Маракайбо), у 2009-му та 2010-му − в «Арт-Вільнюс» (Литва) та бієнале «Сараєвська зима» (Боснія і Герцеговина, Сараєво), у 2011-му − в «Брод Арт-Центрі» (США, Лос-Анджелес), Музеї «Арт-Арсенал» (Київ), 4-му «Бієналі сучасного мистецтва» (Росія, Москва), 6-му «Ташкентському бієнале сучасного мистецтва (Узбекістан), де отримала премію, у 2012-му − на 1-му Київському бієнале сучасного мистецтва «АРСЕНАЛ», у Московському музеї сучасного мистецтва (Росія), у 2013-му − Музеї Сараєво (Боснія і Герцеговина), Московському музеї сучасного мистецтва (Росія), у 2014-му − на InternationalFestival «Сараєвська зима» (Боснія і Герцеговина, Сараєво), IXART-KYIV Contemporary «Мистецький Арсенал» (Київ), «Довгий шлях до свободи» (Український інститут модерного мистецтва, Чикаго, США), у 2015-му − «Декомпресія», «Україна – Вільна сцена» (Париж), «На межі. Українське мистецтво 1985−2004», «ПінчукАртЦентр» (Київ), «Файл» – Міжнародний фестиваль електронної мови, theSesi-SP’s Арт-галерея в Культурному центрі Fiesp–RuthCardoso (Сан-Пауло, Бразилія), DEAC (Чорногорія), у 2016-му − XVIILPM (Амстердам, Нідерланди), у 2017-му − XVIIILPM (Амстердам, Нідерланди), «Код міста» − АртБатФест 8 (Алмати, Казахстан),

«Анонімне суспільство», «ПінчукАртЦентр» (Україна), у 2018-му − Flashback. «Українське медіа-мистецтво 90-х», «Мистецький Арсенал» (Київ, Україна), FreeD, Кванду-музей (Тайбей, Тайвань), «Метафізичний часопростір» (Шаулонг, Культурний парк, Тайнан, Тайвань), у 2019 − в «Ненаситному розумі», Арт-центр (Солсбері, Великобританія). Її фільми демонструвалися на численних фестивалях кіно, відео і нових медіа по всьому світу, отримуючи призи: у Нью-Йорку, Лондоні, Таллінні, Санкт-Петербурзі, Оснабрюкке, Монтекатіні, Лінці, Москві, Парижі, Берліні, Оберхаузені, Ліверпулі, Бело-Орізонте, Карлових Варах (категорія А), Кішінеу, Веймарі, Тель-Авіві, Анкарі, Пезаро, Санта-Фе, Штутгарті, Барселоні, Бердянську, Севастополі, Сараєво, Клермон-Феррані та інших. З 1993-го вона організувала 15 кураторських виставок (Україна, Франція, США, Канада, Бразилія, Казахстан, Німеччина), 30 персональних виставок в Європі й Америці, взяла участь у ряді колективних виставок (Росія, Німеччина, Литва, Україна, Франція, США, Швеція, Хорватія, Бразилія, Австрія, Македонія, Боснія і Герцеговина).

У 1999 р. отримала A.I.D.O. FilmVideoAward (Італія), у 2003 р. отримала WerklietzAward (Німеччина), у 2013 р. − премію Cinemadamare на МКФ у Венеції (Італія). З 2003 р. Оксана − провідний фахівець Інституту проблем сучасного мистецтва України, автор численних статей і монографії «Взаємодія архітектурних просторів, сучасного мистецтва і нових технологій». У 2007-му вона заснувала Міжнародний фестиваль соціальної скульптури в Києві. 1997, 2007 рр. – премія ArtsLink та IndependentProjectsAward (США). У 2003-му і 2010-му вона отримала премію Фулбрайта (США), у 2011-му – відзнаку 6-го Ташкентського бієнале сучасного мистецтва (Узбекістан), у 2013-му – номінувалася на премію Artraker (Лондон, Великобританія), у 2018-му – «Кращий проект року» (Тайвань).

Марина ШКАРУПА, (Астрахань – Київ), учасниця багатьох українських та міжнародних виставкових проектів, в т.ч. відео-арт-фестивалю Videoformes у Клермон-Феррані (Франція), «Флорентійському бієнале» (Італія), ArtKievContemporary, низки проектів у Музеї сучасного мистецтва в Пярну (Естонія), виставки українського мистецтва в м. Доха (Катар) на честь 25-річчя незалежності України, проекті «Місяць українського мистецтва» в Абу-Дабі (ОАЕ) та ін. Роботи знаходяться у фондах Музею сучасного мистецтва в Пярну (Естонія) та Міжнародному арт-центрі AbuDhabiArtHub (ОАЕ) і приватних колекціях України, Росії, Чехії, Естонії, Італії, Австралії.

Живописці творчого угрупування «Сквот на Олегівській» (1965–1971 рр.н.):

Анатолій ВАРВАРОВ (Кременчук – Дніпропетровськ – Київ)
Ігор КОНОВАЛОВ (Новий Буг – Дніпропетровськ – Київ),
Сергій КОРНІЄВСЬКИЙ (Дніпропетровськ – Київ),
Володимир ПАДУН (Дніпропетровськ – Київ),
Едуард ПОТАПЕНКОВ (Дніпропетровськ),
Людмила РОЗДОБУДЬКО–ПАДУН (Євпаторія – Київ).
.

Випускниці Школи сучасного мистецтва Вікторії Бурлаки Інституту проблем сучасного мистецтва Академії мистецтв України (1982–1996 рр.н.):

Ольга ДРОЗД (Кривий Ріг), діджітал-арт, колаж, акварель, інсталяція, відео, фото;
Юлія КИСІЛЬ (Запоріжжя), живопис, графічний дизайн, медіа-арт;
Юлія ЛЄБЄДЬ (Київ), фотографія, живопис, ілюстрація;
Ганна ЛУГОВСЬКА (Київ), живопис, графіка;
Ксенія ОКСІНЬ (Київ), інсталяція, перформанс, фотографія, цифрове мистецтво, графіка та живопис;
Марго РЕЗНИК (Боярка), інсталяція, перформанс, скульптура;
Юлія САВЕНКО (Фастів), фотографія, живопис, інсталяція.

Дистанційні учасники:

Vadim BONDERO (Баку – Одеса), живопис, промисловий дизайн. Виставлявся в галереях та музеях України: DymchukGallery, NT-Art, Аукціоному домі «Золотое сечение», галереї Yatlo, KarasGallery-галереї, L-АRT, Морскій галереї, ВДНГ, ЦСМ М17, а також на «Українському бієнале», I, II, IV та V «Одеському бієналє сучасного мистецтва Manifesto», у «Мистецькому Арсеналі», ХВЦ «Арт–Донбас» (Донецьк), DaVinciGallery, II Арт-фестивалі Gogolfest, галереї РА, Центральному будинку художника (ЦДХ), Центрі сучасного мистецтва «Тирс» (Одеса), Центрі «Український дім» (Київ), Одеському державному художньому музеї, Інституті проблем сучасного мистецтва, Музеї західного та східного мистецтва, в Музеї Історії Києва, Музеї сучасного мистецтва (Одеса) та в ЦСМ «Єрмилов–Центр» міста Харків, Національному художньому музеї України.

За кордоном був представлений у Studio 28, Галереї LudwigTrossaert, Галереї LWW Тропен, музеї SBK, на RedDotMiami та наArtMiami – 2018, в CultureCenter, ACCCreation/INEP (Кванджу, Південна Корея), StrabagArtawardInternational, Kunsthalle (Відень, Австрія), Галереї LesNoms/GalleryTheSpace (Гонконг, Китай), Volkshuis, StichtingDeLeidscheMondialen (Лейден, Нідерланди), на Ярмарку сучасного мистецтва Kraftwerk Berlin/Dymchuk Gallery, NordArt–2013 (Büdelsdorf, Німеччина), KunstpodiumT (Tiльбург, Нідeрланди), IV фестивалі Sztukowanie 2010–FestivalPremier», у Культурному центрі Гріфіно (Польща) та у Bereznitskygallery (Берлін);

Олена ЄМЧЕНКО
(Донецьк – Баден – Вюртемберг), живописець;
Олексій РЕВІКА (Мелітополь – Київ), живопис;
Костянтин СКОПЦОВ (Одеса), графік, езотерік;
Михайло ТОЛСТИХ (Херсон), живописець і викладач;
Лілія ЧАВАГА (Донецьк – Київ), майстриня колажу;