Літературна вітальня «Поетичні краєвиди рідного міста»

10 квітня 2019 09:05  146   0

 

Напевно, не випадково в день весняного рівнодення 20 років тому ЮНЕСКО вирішила щорічно відзначати Всесвітній день поезії. Це час, коли прокидається природа, а в нас пробуджується бажання мріяти, любити і творити. Думки і почуття, одягнені в поетичну форму, проникають у серця людей, нагадуючи, що ми всі − одна велика сім'я, і що ми такі різні, а насправді дуже схожі один на одного.

Саме це й об'єднує тих, хто щосереди приходить у ЗБІЦ на зустріч у літературно-музичну вітальню «Співзвуччя». А в цю особливу середу, в День поезії, звучали вірші Марини Цвєтаєвої, Євгена Євтушенка, Володимира Маяковського, Геннадія Шпалікова, а також твори про рідне місто, його надзвичайно красиві пейзажі, про прекрасних людей, що живуть у ньому. Веніамін Молдавський, Любов Василевська, Михайло Уманець, Валентина Томіліна, Оксана Василець та інші оспівали наше містечко і силою поетичного слова відкрили для нас те, що ми не помічали в повсякденній метушні й турботах.
 

 

Адже Славутич 90-х і сучасний − це два різні світи. Час невблаганно рухається вперед, тягнучи за собою й нас. Усе змінюється навколо, в тому числі й рідні пенати. Тому так важливо зберегти в пам'яті те, як це було тоді і хто стояв у витоків. Із ноткою ностальгії було прослухано пісні на вірші Леоніда Дербеньова й Олександра Зацепіна, які "зростили" покоління 70-х, гаслом якого були слова поета «есть только миг между прошлым и будущим − именно он называется жизнь».
Любов до рідного краю звучить чудовою музикою в поетичних творах, тому, читаючи вірші, ми занурюємося в світ, який у них створений і який наповнює наші серця радістю і гордістю за те, що ми тут живемо, що ми причетні до цієї краси, котра оточує нас!


Ольга КРОПТА,
завсектором клубної роботи ЗБІЦу